шнобель

(-беля) ч.

1. крим., мол.; жрм; жарт. Ніс (частіше великий). <...> а по шноблеві як?<...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 698; ПСУМС, 81; СЖЗ, 116; Чабаненко 1992, 4, 242.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шнобель — див. ніс Словник синонімів Вусика
  2. шнобель — шно́бель → шнабель Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. шнобель — Я, ч. Ніс. Розбитий шнобель через заняття боксом. Словник сучасного українського сленгу