шобло

(-а) с.

1. крим. Зборище злодіїв, повій.

2. мол.; жарт. Компанія. — Ти чогось усе-таки не збагнув. Ми на тебе полювали, чи ти шобло привів? Тепер хвостом крутиш? (В. Гужва, Плато над прірвою). БСРЖ, 699; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 569.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шобло — А, с. 1. Кримінальні кола суспільства. Все шобло у тому казино збирається. 2. Компанія. Моє шобло за мною куди хоч піде. Словник сучасного українського сленгу