1. Словник жарґонної лексики української мови

шпаківня

(-і) ж.; муз.

1. Колонка музичної апаратури. ПСУМС, 81.

2. Домра; балалайка. ПСУМС, 81.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпаківня — [шпак’іўн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -к'івеин' Орфоепічний словник української мови
  2. шпаківня — ШПАКІ́ВНЯ¹, і, ж. 1. Приміщення для шпаків, що має вигляд будочки з отвором, прикріпленої на високій жердині або на дереві. Шпаки прилетіли, Ладнайте шпаківні. Вітайте веселих заморських гостей!... Словник української мови у 20 томах
  3. шпаківня — шпакі́вня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шпаківня — -і, ж. 1》 Приміщення для шпаків, що має вигляд будочки з отвором, прикріпленої на високій жердині або на дереві. 2》 перен., заст. В'язниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпаківня — Шпакі́вня, -ні; -кі́вні, -вень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шпаківня — ШПАКІ́ВНЯ, і, ж. 1. Приміщення для шпаків, що має вигляд будочки з отвором, прикріпленої на високій жердині або на дереві. Шпаки прилетіли. Ладнайте шпаківні. Вітайте веселих заморських гостей! (Черн. Словник української мови в 11 томах
  7. шпаківня — Шпаківня, -ні ж. 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. І. 74. Словник української мови Грінченка