1. Словник жарґонної лексики української мови

штин

(-у) ч.; мол. Сморід. Це інше небо музики, де під завивання джазу клубочить синій дим, де стоїть штин від випитого, де гримлять незрозумілі нікому суперечки, де світ водночас по-жорстокому реальний, але романтичний (Книжник, 2001, № 12). ПСУМС, 81.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штин — У, ч. Сморід. У нас перед під'їздом постійний штин через цей смітник. Словник сучасного українського сленгу