ювелір

Значення в інших словниках

1. ювелір — Золотар, срібляр, кн. майстер золотих справ, П. філігранний майстер, майстер тонких <�витончених> робіт Словник синонімів Караванського
2. ювелір — [йувеил’ір] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
3. ювелір — Золотар, (вона) золотарка, (дружина) золотариха, (син) золотаренко, (дочка) золотарівна, (дитина) золотаренча, золотаренчатко Словник чужослів Павло Штепа
4. ювелір — ЮВЕЛІ́Р, а, ч. Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння; золотар, срібляр. Кого тільки тут не було: .. гончарі й кожум'яки в шкіряних фартухах, ювеліри і зброярі, рибалки й дроворуби (З. Словник української мови у 20 томах
5. ювелір — ювелі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
6. ювелір — -а, ч. 1》 Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння. 2》 Торговець, продавець ювелірних виробів. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. ювелір — ЮВЕЛІ́Р (той, хто виготовляє художні вироби, прикраси тощо з коштовних металів і каміння), ЗОЛОТА́Р, СРІБЛЯ́Р, ЗЛО́ТНИК рідко. Праця слюсарів-монтажників була, є й буде важкою та дуже відповідальною працею... Словник синонімів української мови
8. ювелір — Ювелі́р, -ра, -рові; -лі́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ювелір — ЮВЕЛІ́Р, а, ч. Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння. Кого тільки тут не було: .. Словник української мови в 11 томах