атас

1. вигук; крим., мол. Попередження про небезпеку. <...> адже потім вони справді вислизнули з півдороги, точніше, спригнули, покидавши зв'язані картини і деякі клунки, отже, був атас (Ю. Андрухович, Мальброк і хрестоносці). * Образно. В усі епохи і часи шляхи відкрито. / Червоним в назві світиться "АТАС" (В. Неборак, Літаюча голова). БСРЖ, 40; СЖЗ, 12; ТСРОЖ, 5; ЯБМ, 1, 43.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атас — 1》 род. -у, ч., жарг. Те саме, що шухер 1). 2》 виг. Тікай! Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. атас — АТА́С, жарг. 1. виг. Уживається як повідомлення спостерігача або попередження про небезпеку. А коли я стрельнув, вони “атас!” – і побігли. Хтось із них навіть гепнувся по дорозі! (В. Нестайко). 2. у, ч. Небезпечна, несприятлива ситуація. Словник української мови у 20 томах
  3. атас — виг. 1. Попередження про небезпеку. Атас! Атас! Зараз батьки накриють нас! («ТНМК»). 2. Висловлення позитивних емоцій. Боже, який класний був концерт! Просто атас! 3. рідше. Висловлення негативних емоцій. Він ненормальний. Це просто атас. Словник сучасного українського сленгу