Лексикон львівський: поважно і на жарт
Фіксація особливостей мовлення Львова XX століття — мета цієї праці. Джерелами стали насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів'ян. Характерною особливістю книги є не тільки тлумачення багатьох іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів'їв та приказок (понад 12 тис. одиниць), а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту; героями цих міні-оповідок є не тільки вигадані персонажі, а часто й відомі львів'яни.
- храп
- храпак
- храпи
- хребет
- хресний
- хрест
- хреста
- хрестик
- хрия
- хробак
- хромолити
- хроповатий
- хрунь
- хрунівка
- хрупати
- хруст
- хруставка
- хрустик
- хрутцик
- хрін
- хто
- хтіти
- худий
- хулера
- хусит
- хутенько
- хутко
- хух
- хухнути
- хуї-муї
- хєндожити
- хєндожник
- хєндольоґія
- хідник
- Хіни
- хінський
- хінчик
- хіра
- хірити
- хірляти
- хірний
- хірус
- хіхляти
- хіхляч