бандан

А, ч. Трикутна хустина, пов'язана на голові; є одним з основних атрибутів байкерів та металістів. Рокерський бандан.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандан — (-а) ч.; мол. 1. Чоловічий головний убір металістів чи неформалів — хусточка, що зав'язується особливим чином круг голови. БСРЖ, 49; ПСУМС, 5. // Хустка, що зав'язується круг голови. Волосся прибрала назад чорною хусткою "бандана" (Є. Кононенко, Зрада). Словник жарґонної лексики української мови