бикувати
Ую, -уєш, недок.
1. Поводитись зухвало, виклично, грубо, дратуючи оточуючих. Я сичу до нього, чуєш, бля, не бикуй (А. Дністровий).
2. Нічим серйозно не займатись, вести напівзлочинний спосіб життя. Парняга бикує.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me