блатувати

Ую, -уєш, недок. Вести кримінальний спосіб життя. Коли їм було по сімнадцять, їх усі знали, бо вони мочили все, що рухається, ходить, повзає, бігає, пердить, квакає, блатує, вважає себе не знати за кого (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блатувати — блатува́ти вул. залагоджувати (Ї) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. блатувати — (-тую, -туєш) недок. 1. крим. Вести злочинний спосіб життя. БСРЖ, 64; ЯБМ, 1, 95. 2. мол. Жити безбідно. ПСУМС, 8. Словник жарґонної лексики української мови