буза

И, ж.

1. Конфлікт, сварка. Це що за буза? Не сваріться.

2. злоч. Невелика бійка. Бідує місто. Кинувши фрезу, робітники на заводському ґанку лаштують косяки, бузять бузу, розводять спирт, заводять варшав'янку (С. Жадан).

Мутити бузу — влаштовувати бійку.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буза — буза́ 1 іменник жіночого роду напій буза́ 2 іменник жіночого роду скандал вульг. Орфографічний словник української мови
  2. буза — I -и, ж. На Кавказі, в Криму – легкий хмільний напій із проса, гречки, ячменю. II -и, ж., вульг. Бешкет, безладдя, скандал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буза — БУЗА́¹, и́, ж. На Кавказі, в Криму – легкий хмільний напій із проса, гречки, ячменю. А татари співали, кричали .. і смоктали з бурдюків п'яну бузу та кумис (З. Тулуб). БУЗА́², и́, ж., розм. Бешкет, безладдя, скандал. [Дудар:] Візьмемось до роботи!... Словник української мови у 20 томах
  4. буза — (-и) ж.; крим. 1. Скандал, бійка. БСРЖ, 79; ЯБМ, 1, 127. 2. Бійка, конфлікт у колонії. БСРЖ, 79; СЖЗ, 21; ЯБМ, 1, 127. 3. Брехня, нісенітниця. ЯБМ, 1, 1127. Словник жарґонної лексики української мови
  5. буза — БУЗА́¹, и́, ж. На Кавказі, в Криму — легкий хмільний напій із проса, гречки, ячменю. А татари співали, кричали.. і смоктали з бурдюків п’яну бузу та кумис (Тулуб, Людолови, І, 1957, 165). БУЗА́², и́, ж., вульг. Бешкет, безладдя, скандал. Словник української мови в 11 томах
  6. буза — Буза, -зи ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ. Словник української мови Грінченка