буратіно

А, ч.

1. Людина, що має гроші. Та вони буратіни — у них завжди водяться гроші.

2. Скнара. Багатенький буратіно.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буратіно — невідм., ч.; мол.; жарт.-ірон. 1. Людина із загальмованою реакцією; тупа. БСРЖ, 82; ПСУМС, 10. 2. Блювання. ПСУМС, 10. Словник жарґонної лексики української мови