веселуха

Значення в інших словниках

1. веселуха — веселу́ха 1 іменник жіночого роду, істота про жінку веселу́ха 2 іменник жіночого роду напій Орфографічний словник української мови
2. веселуха — -и, ж. 1》 Весела, життєрадісна людина; та, що любить веселитися, жартувати і т. ін. 2》 жарт. Алкогольний напій. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веселуха — ВЕСЕЛУ́ХА, и, ж. 1. Весела, життєрадісна жінка; та, хто любить веселитися, жартувати і т. ін. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Гапочка, Тетяна (І. Вирган); Софія ніколи не була веселуха, в її очах завжди чаїлися іскри смутку (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. веселуха — див. горілка Словник синонімів Вусика
5. веселуха — ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал. Словник синонімів української мови
6. веселуха — ВЕСЕЛУ́ХА, и, ж. 1. Весела, життєрадісна людина; та, хто любить веселитися, жартувати і т. ін. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Гапочка, Тетяна (Вирган, Квіт. береги, 1950, 130). 2. жарт. Алкогольний напій. Словник української мови в 11 томах
7. веселуха — Веселуха, -хи ж. 1) Веселая женщина. 2) Шутливое названіе спиртного напитка. Варенухи, веселухи довелось до зволу. Мкр. Н. 38. 3) Лягушка. Вх. Пч. I. 16. Словник української мови Грінченка