влипнути

Аю, -аєш, недок., влипнути, -ну, -неш, док. Потрапляти в халепу, мати неприємності. Скажи ще, що це я сама постійно влипаю в чужі історії! (Четвер). А то подумав, що ти знову в якусь лажу влипла (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влипнути — вли́пнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. влипнути — див. влипати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. влипнути — ВЛИ́ПНУТИ див. влипа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. влипнути — вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу). Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи. Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Є. Фразеологічний словник української мови
  5. влипнути — ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ) (потрапити в неприємне, скрутне становище, біду і т. ін.), ВЛИ́ПНУТИ (УЛИ́ПНУТИ) фам., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., ВТЕЛЕ́ПАТИСЯ (УТЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам., ВТЕЛЮ́ЩИТИСЯ (УТЕЛЮ́ЩИТИСЯ) фам., ВШЕЛЕ́ПАТИСЯ (УШЕЛЕ́ПАТИСЯ) фам. Словник синонімів української мови
  6. влипнути — ВЛИ́ПНУТИ див. влипа́ти. Словник української мови в 11 томах