втерти

Аю, -аєш, недок., втерти, втру, втреш, док.

1. Переконувати, запевняти в чомусь. А колись він мені втирав, що це я узалежнений від машин (І. Сова). І що він оце мені втирає — я все рівно маю свою думку.

2. Багато говорити. Припини втирати — вуха болять.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втерти — вте́рти 1 дієслово доконаного виду в середину чогось вте́рти 2 дієслово доконаного виду витираючи, зняти, видалити щось; зробити сухим; в'їздити, зробити рівним Орфографічний словник української мови
  2. втерти — I див. втирати I. II див. утерти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втерти — ВТЕ́РТИ¹ див. втира́ти¹. ВТЕ́РТИ² див. утира́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. втерти — вте́рти / втира́ти но́са кому. 1. Засвідчити або довести свою перевагу над ким-небудь. Була у них дочка-одиначка, дівчина-підліток, та така клепана на язик, гостра та розумна, хоч би й кому не попустить, хоч кому носа втре (Укр.. казки, легенди.. Фразеологічний словник української мови
  5. втерти — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. втерти — Вте́рти, див. втира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. втерти — ВТЕ́РТИ¹ див. втира́ти¹. ВТЕ́РТИ² див. уте́рти¹. Словник української мови в 11 томах