відхаркати
Ую, -уєш, недок., відхаркати, -аю, -аєш, док. Виплюнути, виплюватись. Пробував щось відхаркати, але вилив із себе лише кілька згустків їдкої, кислої мокроти (Л. Дереш).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відхаркати — відха́ркати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відхаркати — див. відхаркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відхаркати — ВІДХА́РКАТИ див. відха́ркувати. Словник української мови у 20 томах
- відхаркати — ВІДХА́РКАТИ див. відха́ркувати. Словник української мови в 11 томах