відхаркати

Ую, -уєш, недок., відхаркати, -аю, -аєш, док. Виплюнути, виплюватись. Пробував щось відхаркати, але вилив із себе лише кілька згустків їдкої, кислої мокроти (Л. Дереш).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхаркати — відха́ркати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відхаркати — див. відхаркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхаркати — ВІДХА́РКАТИ див. відха́ркувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відхаркати — ВІДХА́РКАТИ див. відха́ркувати. Словник української мови в 11 томах