гопотня
І, ж., збірн. Угруповання вуличних злодюжок. Головою він кивнув у бік гопотні, яка агресивно (і досить-таки розгублено) позирала у їхній бік (Л. Дереш).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гопотня — (-і) ж., збірн.; мол.; зневажл. Те саме, що гопота. Головою він кивнув у бік гопотні, яка агресивно <...> позирала у їхній бік (Л. Дереш, Культ). Словник жарґонної лексики української мови