дозняк
А, ч., нарк. Доза. Цікаво, що Велш зіграв наркодилера (того самого, який продає Мак-Грегору його останній «конкретний дозняк») (Єва). Бо відпочити під «Культ» можна справді «неслабо», та ще й отримати при цьому щедрий дозняк кайфу з гуманітарної (біохімічної) допомоги (Л. Дереш).
◇
Збити дозняк — припинити вживати наркотики.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дозняк — (-у) ч.; крим., нарк. Доза наркотику. БСРЖ, 161; ПСУМС, 22; СЖЗ, 36. Словник жарґонної лексики української мови