дозняк

А, ч., нарк. Доза. Цікаво, що Велш зіграв наркодилера (того самого, який продає Мак-Грегору його останній «конкретний дозняк») (Єва). Бо відпочити під «Культ» можна справді «неслабо», та ще й отримати при цьому щедрий дозняк кайфу з гуманітарної (біохімічної) допомоги (Л. Дереш).

Збити дозняк — припинити вживати наркотики.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозняк — (-у) ч.; крим., нарк. Доза наркотику. БСРЖ, 161; ПСУМС, 22; СЖЗ, 36. Словник жарґонної лексики української мови