дурня

І, ж.

1. Дурниці. Одною дурнею більше, одною — менше (Четвер). Ні, нерозумно було би підкидати йому версію про вітер. Поламаний вітром шлагбаум — яка дурня! (Ю. Андрухович).

2. Безглузда, незрозуміла ситуація, ідіотизм. Хех... Дурня навколо.... Ууу... А моркви ж хочу... просто писець (Інтернет).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурня — ДУРНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що дурни́ця 1, 2. Ні, нерозумно було би підкидати йому версію про вітер. Поламаний вітром шлагбаум – яка дурня! (Ю. Словник української мови у 20 томах