мулька

И, ж., нарк. Ефедрон. Заганятись мулькою.

∗∗∗

И, ж.

1. Те, що не дає спокою, нав'язлива думка тощо. Замасковані чорною робою розтроюджений мульками менталітет патетична бравада липова (І. Андрусяк). Важко тільки на перших порах, коли у свідомості, наче бруньки, з'являються різні мульки, від яких свербить совість (А. Дністровий).

2. Викрутас, вигадка, іноді — хитрість. Класичний приклад — «мулька» щодо загибелі майора Мельниченка під час терактів у США (Інтернет). А Кучма, певно, нічого в сказаному не зрозумівши, старанно продовжував (не без допомоги Литвина, який запустив «мульку» про «гаранта» та «батька» як димову завісу) вибудовувати систему влади (Інтернет). Ніяких мульок, ніяких понтів (А. Дністровий).

3. Тема розмови, сама розмова.

Травити мульку — дурачитись.

4. Цікавинка, технічне нововведення.

5. Новина. Чи вам не сподобались мої мульки? Є інші (Інтернет).

6. Проблема. Думаю про цих людей, які зараз співають, і мені здається, що вони щасливі, залили собі труби і забули про власні мульки; мабуть? Сиділи разом веселі, водяру квасили (А. Дністровий).

∗∗∗

И, жмуз. Педаль.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мулька — -и, ж. Дрібна риба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мулька — (-и) ж. 1. нарк. Наркотична речовина, що виготовляється на основі ефедрину, ефедрон "Мульку" виготовляють з ефедрину, а також оцту і марганцівки (ПіК, 2003, № 3) ПСУМС, 46. 2. мол. Густий гребінець. ПСУМС, 46. 3. крим., мол., несхвальн. Брехня, вигадка. Словник жарґонної лексики української мови
  3. мулька — Мулька, -ки ж. = мілька. Словник української мови Грінченка