мутант
А, ч.
1. Придурок. Ну, ти і мутант!
2. Вундеркінд. Це перший мутант у нашому класі.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мутант — мута́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мутант — -а, ч., спец. Різновид організму, в якого відбулася спадкова зміна однієї або кількох ознак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мутант — МУТА́НТ, а, ч., спец. Різновид організму, що виник унаслідок мутації. Серед організмів, які мають певні ознаки, іноді з'являється один з новими властивостями – мутант (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- мутант — мута́нт [від лат. mutans (mutantis) – той, що змінює] організм, у якого відбулася раптова спадкова зміна однієї або кількох ознак (мутація). Словник іншомовних слів Мельничука
- мутант — МУТА́НТ, у, ч., спец. Різновид організму, що виник унаслідок мутації. Серед організмів, які мають певні ознаки, іноді з’являється один з новими властивостями — мутант (Наука.., 7, 1965, 14). Словник української мови в 11 томах