мутант

А, ч.

1. Придурок. Ну, ти і мутант!

2. Вундеркінд. Це перший мутант у нашому класі.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мутант — мута́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мутант — -а, ч., спец. Різновид організму, в якого відбулася спадкова зміна однієї або кількох ознак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мутант — МУТА́НТ, а, ч., спец. Різновид організму, що виник унаслідок мутації. Серед організмів, які мають певні ознаки, іноді з'являється один з новими властивостями – мутант (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. мутант — мута́нт [від лат. mutans (mutantis) – той, що змінює] організм, у якого відбулася раптова спадкова зміна однієї або кількох ознак (мутація). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мутант — МУТА́НТ, у, ч., спец. Різновид організму, що виник унаслідок мутації. Серед організмів, які мають певні ознаки, іноді з’являється один з новими властивостями — мутант (Наука.., 7, 1965, 14). Словник української мови в 11 томах