навернути

Значення в інших словниках

1. навернути — наверну́ти 1 дієслово доконаного виду повернути наверну́ти 2 дієслово доконаного виду нагвинтити наверну́ти 3 дієслово доконаного виду намотати Орфографічний словник української мови
2. навернути — I див. навертати. II див. навірчувати I. III див. навірчувати III. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навернути — НАВЕРНУ́ТИ¹ див. наверта́ти. НАВЕРНУ́ТИ² див. наві́рчувати¹. НАВЕРНУ́ТИ³ див. наві́рчувати³. Словник української мови у 20 томах
4. навернути — і но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти. 1. Не з’являтися десь, не приходити куди-небудь. (Грива:) Сюди ніхто і носа не наверне! Одно — далеко від двора,.. а друге — пустка (І. Фразеологічний словник української мови
5. навернути — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
6. навернути — НАВЕРНУ́ТИ¹ див. наверта́ти. НАВЕРНУ́ТИ² див. наві́рчувати¹. НАВЕРНУ́ТИ³ див. наві́рчувати³. Словник української мови в 11 томах
7. навернути — Навернути, -ся см. навертати, -ся. Словник української мови Грінченка