накурка
И, ж., нарк., див. накур. Під час накурки йому було дане видіння. Якийсь чоловік у білих шатах, з бородою і довгим гіпівським волоссям простягував йому рослину коноплі — цілу, з корінням, листками та «шишечками» (Л. Дереш).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me