наламати
Аю, -аєш, док.
1. Присоромити, поставити когось у незручне становище. Класно його наламали! — Правильно, щоб не розкошував губу надто сильно.
2. Зіпсувати щось.
◇
Наламати тягу — зіпсувати задоволення. Давно помітив одну закономірність: для того, щоб комусь наламати тягу — зіпсувати настрій, необов'язково робити погані вчинки (А. Дністровий).
3.
◇
Наламати дров — наробити дурниць, потрапити у халепу. Ох, і наламали ви дров. Навіть не знаю, як вас витягти з такої ситуації.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наламати — налама́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наламати — див. наламувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наламати — НАЛАМА́ТИ див. нала́мувати. Словник української мови у 20 томах
- наламати — лама́ти / налама́ти хребта́. Важко працювати, надриватися на роботі. — Послала до нього (до багача) сина. Ламав там хребта (О. Гончар); — Любить цивілізацію,— подумав Гуменний,— то хай же хоч раз наламає хребта заради неї. Фразеологічний словник української мови
- наламати — НАЛА́МАТИ див. нала́мувати. Словник української мови в 11 томах
- наламати — Налама́ти см. наламувати. Словник української мови Грінченка