охуївати

Аю, -аєш, недок., охуїти, -їю, -їєш, док., лайл.

1. Дивуватись, бути враженим. Берні починає охуївати з цього молодого чоловіка, але добре нутро в ньому знову бере гору (С. Жадан).

2. Нахабніти. Це чмо охуїває на очах: треба поставити його на місце.