пиздіти
Діб, -диш, недок., лайл.
1. Брехати, зводити наклеп. Рошфор. Чиї ви? Бляді. (харкають Рошфору в морду): Нічиї! Рошфор. (витирається): Пиздите (Л. Подерев'янський). Миша. Да йоб твою мать, нахуя мнє піздєть? (Л. Подерев'янський).
2. Говорити дурниці, говорити пусте. Їбав я всі ці гімни і кантати, / Всю малахв'ю бенкетів і прийомів, / Коли замість того, щоб когось вжарить, / Повинен довго й нудно ти пиздіти /І слухати пиздьож такий же самий (Л. Подерев'янський). Вона, курва, звикла там у районо пиздіти, а кабана годувать нада (Л. Подерев'янський).
◇
Пиздіти — не мішки носити. Як то кажуть, пиздіти — не мішки носити! Займіться серйознішим ділом! (Інтернет).
3. Погрожувати, залякувати. Ти мені не пизди, бо ще не відомо, хто кого переїде!
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пиздіти — (пижджу, пиздиш) недок.; мол.; вульґ. Говорити щось; балакати. За столом сидять два дебіла, Буратіно і Гурвінок, п'ють і пиздять (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). Словник жарґонної лексики української мови