пластилін
У, ч., парк. Пилок конопель, який збирають на голе тіло, а потім скочують і курять. Роздягається і кидається в ту коноплю голий, а потім зішкрібає із себе пластилін і давай його довбати (С. Пиркало). Проте у їх середовищі існує «еліта». Плебс — то мак і коноплі, анаша, план, пластилін, кругляк, джеф і кумар; брудна кухня, де варять; брудний шприц, по якому повзають віруси СНІДу; брудна постіль, на якій кайфують; брудна подруга, яка за дозу зробить усе (День).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пластилін — пластилі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пластилін — -у, ч. В'язка маса для ліплення, виготовлена з глини, воску, жирів та різних барвників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пластилін — ПЛАСТИЛІ́Н, у, ч. В'язка маса для ліплення, виготовлена з глини, воску, жирів та різних барвників. Перед вживанням пластилін треба добре розім'яти руками, а при ліпленні моделей застосовувані металеві стеки час від часу легко підігрівати (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- пластилін — пластилі́н (італ. plastilina, від грец. πλάσσω – ліплю) пластична різноколірна маса з глини й деяких домішок для ліплення скульптурних ескізів, невеликих моделей. Словник іншомовних слів Мельничука
- пластилін — ПЛАСТИЛІ́Н, у, ч. В’язка маса для ліплення, виготовлена з глини, воску, жирів та різних барвників. Перед вживанням пластилін треба добре розім’яти руками, а при ліпленні моделей застосовувані металеві стеки час від часу легко підігрівати (Гурток «Умілі руки..», 1955, 36). Словник української мови в 11 томах