1. Словник сучасного українського сленгу

плющити

Ить, тільки 3-я ос. одн., недок.

1. Розривати від сміху. Оце тебе плющить!! Ніби обкурився.

2. нарк. Дуже сильна дія наркотику. А Ярославу більше всіх від трави плющить.

3. Неприємні відчуття тиску, головного болю, запаморочення. Щось мене цілий день плющить: може, на переміну погоди?

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плющити — плю́щити 1 дієслово недоконаного виду робити плоским; роздавлювати плю́щити 2 дієслово недоконаного виду заплющувати — про очі Орфографічний словник української мови
  2. плющити — (очі) заплющувати, закривати, склепляти, стуляти, сов. змикати; (залізо) розплескувати, розплющувати, сплющувати, розчавлювати; (як мух) П. давити. Словник синонімів Караванського
  3. плющити — I -щу, -щиш, недок., перех. 1》 Натискаючи на що-небудь, б'ючи по чомусь, робити його плоским, тонким. 2》 Натискаючи на що-небудь, б'ючи по чомусь, роздавлювати його. II -щу, -щиш, недок., перех. Закривати, заплющувати (очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плющити — Плю́щити, -щу, -щиш; плющ, плю́щмо, плю́щте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. плющити — ПЛЮ́ЩИТИ¹, щу, щиш, недок., що. 1. Натискаючи на що-небудь, б'ючи по чомусь, робити його плоским, тонким. Коваль гатить молотком, плющить залізо (К. Гордієнко). 2. Натискаючи на що-небудь, б'ючи по чомусь, роздавлювати його. Берестовець .. Словник української мови у 20 томах
  6. плющити — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
  7. плющити — ПЛЮ́ЩИТИ¹, щу, щиш, недок., перех. 1. Натискаючи на що-небудь, б’ючи по чомусь, робити його плоским, тонким. Коваль гатить молотком, плющить залізо (Горд., II, 1959, 171). 2. Натискаючи на що-небудь, б’ючи по чомусь, роздавлювати його. Берестовець.. Словник української мови в 11 томах
  8. плющити — Плющити, -щу, -щиш гл. Закрывать глаза. Плющить він очі. Мир. ХРВ. 304. Словник української мови Грінченка