прокол

Значення в інших словниках

1. прокол — проко́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. прокол — див. рана Словник синонімів Вусика
3. прокол — -у, ч. 1》 Дія за знач. проколоти, проколювати 1). 2》 Отвір або рана, зроблений (зроблена) чимсь гострим, колючим. 3》 розм. Компостерна позначка в талоні технічного паспорта водія авто- чи мототранспорту... Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прокол — ПРОКО́Л, у, ч. 1. Дія за знач. проколо́ти, проко́лювати 1. При отитах призначається тепло на вуха, робиться, коли необхідно, прокол барабанної перетинки і вводиться пеніцилін (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
5. прокол — (-у) ч.; жрм; несхвальн. Невдача, помилка. Це для порядної людини бути впійманою на обмані привселюдно — ганьба. Для них — усього лише прикрий "прокол", нечиста робота (УС, 2001, Ч. 13). БСРЖ, 483; ПСУМС, 58; СЖЗ, 85; ТСРОЖ, 483; ЯБМ, 2, 246. Словник жарґонної лексики української мови
6. прокол — ПРОКО́Л, ПРОКО́ЛЕННЯ, ПРОКО́ЛЮВАННЯ, ПУ́НКЦІЯ (з діагностичною або лікувальною метою). Я слухаю розповідь Тамари Василівни про те, як народжуються вишиті полотна. Виявляється, у середній за розміром картині треба зробити понад мільйон(!... Словник синонімів української мови
7. прокол — ПРОКО́Л, у, ч. 1. Дія за знач. проколо́ти, проко́лювати 1. При отитах призначається тепло на вуха, робиться, коли необхідно, прокол барабанної перетинки і вводиться пеніцилін (Хвор. дит. Словник української мови в 11 томах