підколка
И, ж. Насмішка. І тут мені все набридло — то підколка, то повчання, я й поклала трубку (Ю. Покальчук). Це викликало загальний регіт, бо ця підколка іншим була вже знайома (Ю. Покальчук). А тоді почнуться всі оті підколки й насмішки, які їй можуть не сподобатися (А. Дністровий).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підколка — (-и) ж.; мол. Невеликий дружній жарт. Ей, хлопче, глянь-но на себе в дзеркало! — пригадав одну з найбезневинніших "підколок". — Очі в тебе вже зовсім вузькі стали, а з задка хвіст росте! (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 446; ПСУМС, 53. Словник жарґонної лексики української мови