піпл

У, зб., хіп. Люди. Не будучи фанатом «плющення та ковбашення з піплом», я попрямував на сусідню, Європейську площу, на котрій дірок у землі немає і котра кардинально не надто видозмінювалася останнім часом (Доба). Піпл! До показу в Червоному залі двадцять хвилин (С. Поваляєва).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піпл — 1. -а, ч., мн. піпли; сист. Людина. Рецептурник політичних страв, яких "піпли" вже не "хавають" (ПіК, 2001, № 42). БСРЖ, 436; ПСУМС, 54. 2. -у, у знач. збірн.; мол. Народ, люди. Він [Тарантіна] не може робити інакше. Словник жарґонної лексики української мови