розгребти

Аю, -аєш, недок., розгребти, -бу, -беш, док. Вирішувати проблему, реабілітувати ситуацію. Вони напаскудили, а я розгрібаю.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгребти — розгребти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгребти — див. розгрібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгребти — РОЗГРЕБТИ́ див. розгріба́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розгребти — РОЗГРЕБТИ́ див. розгріба́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. розгребти — Розгребти см. розгрібати. Словник української мови Грінченка