розкинути

Ну, -неш, док. Подумати. Навряд чи вони хоча б намагалися розкинути своїми прокуреними макітрами, як живуть і на що витрачають свій час (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкинути — розки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкинути — див. розкидати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкинути — РОЗКИ́НУТИ див. розкида́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. розкинути — ки́дати (пуска́ти, розкида́ти) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути) на ві́тер, зі сл. гро́ші. Даремно, марно, необдумано витрачати. — Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети); (Герміона:) Немає за що ганити тебе... Фразеологічний словник української мови
  5. розкинути — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. розкинути — РОЗКИ́НУТИ див. розкида́ти². Словник української мови в 11 томах