рубон

У, ч. Процес споживання їжі. — Альо! Чого стоїмо? — загули дитбудинківці. — Гришухо! Веди на рубон! (їсти) (Григір Тютюнник).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубон — (-у) ч.; мол., крим. Їжа, харчі. — Альо! Чого ми стоїмо? — загули дитбудинківці. — Гришухо! Веди на рубон! (Г. Тютюнник, Вибрані твори). БСРЖ, 515; СЖЗ, 90. Словник жарґонної лексики української мови