1. Словник сучасного українського сленгу

селюк

А, ч. Груба, неосвічена людина (сільське походження необов'язкове). Не бери цього селюка з нами: не хочу компрометувати компанію.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Селюк — Селю́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. селюк — див. житель; селянин; хлібороб Словник синонімів Вусика
  3. селюк — -а, ч., розм. Житель села. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. селюк — СЕЛЮ́К, а́, ч., розм. Житель села. [Скульптор з передмістя (до жерця):] Коли б ти чув, що там селюк той плів! (Показує вгору на селянина) (Леся Українка); Учився він разом із нами, селюками, колись у містечковій п'ятилітці, з нами ж і товаришував (С. Словник української мови у 20 томах
  5. селюк — СЕЛЯНИ́Н (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКО розм., СЕЛЮ́К зневажл., МУЖИ́К заст., ГРЕЧКОСІ́Й заст., зневажл., ЦІПОВ'Я́З заст., ПОСПОЛИ́ТИЙ заст., ЗЕМЛЯНИ́Н заст., ХЛОП заст., ПОСЕЛЯ́НИН заст., ЧОРНОСО́ШНИК заст. Словник синонімів української мови
  6. селюк — Селю́к, -ка́; -люки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. селюк — СЕЛЮ́К, а́, ч., розм. Житель села. [Скульптор з передмістя (до жерця):] Коли б ти чув, що там селюк той плів! (Показує вгору на селянина) (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. селюк — Селюк, -ка м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352. Словник української мови Грінченка