супер

присл. Гарно, найкраще. Може виступати як частина складного слова. Київ — супермісто (Інтернет). Думаю, коли журналіст хоче розмовляти з людиною, а не «зіркою», а музикант бачить у ньому теж насамперед людину-співрозмовника, а не ботаніка для свого лаврового вінка — тоді все супер клеїться (Інтернет). Чув кілька ваших нових пісень — СУПЕР (Інтернет). Студентське життя — це СУПЕР (Інтернет).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супер — су́пер іменник чоловічого роду суперобкладинка розм. Орфографічний словник української мови
  2. супер — -а, ч., розм. Те саме, що суперобкладинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. супер — СУ́ПЕР, а, ч., розм. Те саме, що суперобкла́динка. Переді мною книжка в барвистому художньому супері (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. супер — су́пер надзвичайно, чудово (м, ср)||суперово Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. супер — СУ́ПЕР, а, ч., розм. Те саме, що суперобкла́динка. Переді мною книжка в барвистому художньому супері (Літ. Укр., 13.III 1970, 4). Словник української мови в 11 томах