сцикун

А, ч., вульг.

1. Боягуз. Бідон придавлений — боїться, сцикун, — значить, ще не пропав, бо коли боїшся — хочеш вижити (А. Дністровий).

2. Слабак, тюхтій. Вася каже, що краща гітара XX століття — Річі Блекмор, а Мишка обурюється і переконує його, що Блекмор — сцикун у порівнянні з Джимі Хендріксом (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сцикун — Сцикун, -на м. Той, кто часто мочится. Словник української мови Грінченка