сцикун
А, ч., вульг.
1. Боягуз. Бідон придавлений — боїться, сцикун, — значить, ще не пропав, бо коли боїшся — хочеш вижити (А. Дністровий).
2. Слабак, тюхтій. Вася каже, що краща гітара XX століття — Річі Блекмор, а Мишка обурюється і переконує його, що Блекмор — сцикун у порівнянні з Джимі Хендріксом (А. Дністровий).
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сцикун — Сцикун, -на м. Той, кто часто мочится. Словник української мови Грінченка