триндіти

Дю, -диш, недок.

1. Говорити багато, набридати розмовами. Про що там триндять двійко блатнуватих персонажів, один — у шкірянці та з гнилими зубами, інший — ще теля, афоня з молочною шкірою, словом, резонер і тюхтій? (ПіК). Протриндимо майже до ранку про якусь нечисту силу (Ю. Андрухович). Стало важко закривати рота вчасно. Звісно, намагаюся не триндіти зайвого (С. Пиркало).

2. Брехати. Він дуже пишається, що в усьому дотримує слова, це лише воно так триндить (Ю. Андрухович). До вас на вулиці підійде такий собі агітатор від опозиції і почне звично триндіти, що демократії в Україні немає і за існуючої влади не передбачається, або, того гірше, буде ліпити до цього святого слова паскудний префікс «псевдо» (ПіК). Але не триндіть з-за океану усілякі нісенітниці (Новий канал). Спільним для усіх цих мистецьких витворів є принципова сторонність, дистилювання агресії, марґіналізація насильства (що б там не тринділа хроніка поточних подій, це про сьогодення, а класика, навіть такого засранця, зобижати не дамо) (АУП).