тіпа

част., див. типу. Лише неприродно життєрадісний і веселий «Дизель» відповідними до ситуації виразами спілкувався з такими ж обкуреними «тіпа журналістами» (Доба). Слухай, о начитаний і начуваний чувак, а у тебе, тіпа, такий нев'єбенний і здоровий від «наркоти» мозок?? (Інтернет). Або тіпа таке: підходить якийсь старий до малого на вулиці і каже: «Мальчік, хочеш, я тобі цукерку дам, «Тузик» називаєцця» (Л. Дереш).