урка

И, ч., злоч. Не перший раз засуджений. Це його улюблений ніж, який йому зробив один колишній урка (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урка — -и, ч., розм. Крадій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. урка — У́РКА див. ву́рка. Словник української мови у 20 томах