хуй

Я, ч., лайл.

1. Чоловічий статевий орган. Це їм ввижається у дереві і пальці, у потязі й смичку, в стрілі й єдинорозі, в сурмі і в рурі, в ковбасі, в огірку і навіть у кульковій ручці — один великий і непереможний х (...) (Ю. Іздрик).

2. вульг. Чоловік. Я, — говорить, — старий чех! Передавайте вітання старому хуєві! (С. Жадан).

3. лайл. Еквівалент «чорт» тощо. Буратіно. Нє. Вони політали туда-сюда, ну там всьо такоє, прилетіли і викинули його к хуям, а чувак той після цього все на хуй забив (Л. Подерев'янський).

До хуя — дуже багато. Там масла до хуя (Л. Подерев'янський). За життя хуйні він різної навигрібав довкола так до хуя, що світлий Аполлон, якому поїбать обично на страждання припиздженого нашого народа, раптово зглянувся і швидко осліпив Миколу стрілами, щоб той не бачив більш піздоватізму і не страждав бессмислено, як ми усі страждаєм (Л. Подерев'янський).

На хуя — навіщо. Миша. Да йоб твою мать, на хуя мнє піздєть? (Л. Подерев'янський).

На хуй — навіщо. На хуй мені все це здалося?

Ні хуя (собі) — нічого (собі). А я говорю: «Ні хуя сєбє, ти шо оборзєл, может, ти сам пересядеш!» (Л. Подерев'янський). Все воно на «б» і не вартує ні хуя (В. Неборак). Блядь! Ну ні хуя собі! — вирвалось у мене (Л. Дереш).

Хуй зна — чорт зна. Хуй його зна. Колись порядок був, нахуй! (Л. Подерев'янський). Хуй його зна, знаю тіки, шо як летить, не видно (Л. Подерев'янський).

Хуй на рило, два в умі — про потужний сексуальний потенціал.

З хуєм — з хвостиком.

Хуй собачий — лайка, щось погане. Слюсарі-ремонтники — не хуй собачий (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me