шиза
И, ж.
1. Божевілля. Психічному колапсові передував цілий ряд неприємних подій. Як любив повторювати Семпльований, «шиза падкралась нєзамєтна» (Л. Дереш).
2. Дурна ідея, фанатичне захоплення. Ось хоча б років зо три тому продірявлені ніздрі були, по-простонародному кажучи, винятково «шизою неферів» чи пак хоперів, рокерів тощо (Україна Молода). Ага, шиза активізується (І. Карпа).
3. Дурна людина.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шиза — див. дурний Словник синонімів Вусика
- шиза — ШИЗА́. Словник української мови у 20 томах
- шиза — (-и) ж., мн. шизи; мол. 1. Шизофренія. БСРЖ, 688. 2. Тимчасове потьмарення свідомости, яке виявляється у ненормальностях поведінки. Уважно стежиш за його серйозним, майже метафізичним, обличчям і хочеш йому сказати, що все це шиза, старий, <...> (А. Словник жарґонної лексики української мови