пиздіти

Діб, -диш, недок., лайл.

1. Брехати, зводити наклеп. Рошфор. Чиї ви? Бляді. (харкають Рошфору в морду): Нічиї! Рошфор. (витирається): Пиздите (Л. Подерев'янський). Миша. Да йоб твою мать, нахуя мнє піздєть? (Л. Подерев'янський).

2. Говорити дурниці, говорити пусте. Їбав я всі ці гімни і кантати, / Всю малахв'ю бенкетів і прийомів, / Коли замість того, щоб когось вжарить, / Повинен довго й нудно ти пиздіти /І слухати пиздьож такий же самий (Л. Подерев'янський). Вона, курва, звикла там у районо пиздіти, а кабана годувать нада (Л. Подерев'янський).

◇

Пиздіти — не мішки носити. Як то кажуть, пиздіти — не мішки носити! Займіться серйознішим ділом! (Інтернет).

3. Погрожувати, залякувати. Ти мені не пизди, бо ще не відомо, хто кого переїде!