гала

(від фр. gala)

1) в ХVІІ-ХVІІІ ст. урочисте придворне свято

2) у співвідношенні з іменником (напр., гала-концерт) означає виключно пишне, урочисте видовище

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гала — И, ж., нарк. Галоперидол. Галою закидатись. ◇ Під галою — під дією галоперидолу. Словник сучасного українського сленгу
  2. гала — гала́ (італ., франц. gala) в 17 – 18 ст. – урочисте придворне свято. Згодом термін «гала» почали вживати для позначення особливо урочистого видовища (напр., гала-концерт). Словник іншомовних слів Мельничука
  3. гала — ГА́ЛА¹ див. га́ли². ГА́ЛА², невідм. ч. Застаріла назва народу оромо, який живе в Східній Африці, а також його мови. Чисельність оромо (гала) – понад 25 мільйонів (з наук.-попул. літ.). ГАЛА́, виг. Словник української мови у 20 томах
  4. гала — га́ла 1 іменник жіночого роду литка діал. га́ла 2 іменник жіночого роду мова га́ла 3 іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності гала́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. гала — див. гали II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гала — ЛИ́ТКА (округлий м'яз на задній частині голінки людини), ГА́ЛА діал. Мотря.. спустила з горища на щабель здорову ногу з товстою литкою (І. Нечуй-Левицький); Юзіна спідничка ледве сягала за коліна Дарці .. — Дивіться, геть гали видко! — зареготалась Дарка (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  7. гала — ГА́ЛА див. га́ли². Словник української мови в 11 томах
  8. гала — Житло чеченців та інгушів у вигляді башти, де перший ярус зайнятий хлівом і господарськими приміщеннями, на другому розташовані житлові кімнати, а на третьому — приміщення для прийому гостей і святкування (порівн. ганах). Архітектура і монументальне мистецтво
  9. гала — Гала меж. 1) = гиля. Дробу, дробу, дробушечки, наївшися петрушечки, наївшися лободи, гала, гала до води. Чуб. ІІІ. 88. 2) піти гала світа. = світ за очі піти. см. світ. Щоб ти пішов круга світа та гала світа. Ном. № 3677. Забіжи галасвіта. Чуб. VII. 575. Словник української мови Грінченка