ексклюзивний

(від фр. exclusive з лат. excluder — виключати, виключно)

особливий, винятковий, розповсюджений на обмежене коло суб'єктів та об'єктів (напр., ексклюзивне інтерв'ю)

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ексклюзивний — Винятковий, надзвичайний Словник чужослів Павло Штепа
  2. ексклюзивний — ЕКСКЛЮЗИ́ВНИЙ, а, е. 1. Неповторний, оригінальний, унікальний. Споруду було знову піднято разом з вежею та лоджіями на всіх трьох поверхах: фінська металочерепиця, німецький гіпсокартон, облицювальна плитка з Іспанії, .. ексклюзивні опалювальні котли (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. ексклюзивний — Ексклюзи́вний: — замкнутий, відокремлений, відособлений, обраний [29] — що виникає один з одного [36] — винятковий, виключний [35] Словник з творів Івана Франка
  4. ексклюзивний — ексклюзи́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. ексклюзивний — -а, -е. 1》 Єдиний в своєму роді. 2》 Що належить лише одній людині, колективу. 3》 Виключний, який розповсюджується на обмежене коло предметів, осіб. Ексклюзивне інтерв'ю — інтерв'ю, дане лише одному журналісту або спеціально для певного друкованого органу, теле- чи радіопрограми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ексклюзивний — (від лат. excludere виключати) винятковий для когось, чогось. Словник стилістичних термінів
  7. ексклюзивний — [еикскл'узиўнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови