тотемізм

(від ot otem — на мові північно-американських індіанців оджибве означає "його рід")

комплекс вірувань, який спирається на уяву про надприродну спорідненість між яким-небудь племенем і тотемом — частіше за все між звірами, птицями, рослинами, рідше каменем, горою або ж явищами природи

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тотемізм — ТОТЕМІ́ЗМ, у, ч. Одна з первісних форм релігійних вірувань, за якою нібито існує надприродний зв’язок між даною родовою групою людей і тотемом. Найдавнішими формами релігійних уявлень і вірувань були тотемізм, магія й анімізм (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах
  2. тотемізм — Система вірувань і племінної організації, в основі яких лежить віра в походження роду чи клану від спільного тваринного або рослинного предка, званого тотемом; найкраще досліджений у аборигенів Австралії. Універсальний словник-енциклопедія
  3. тотемізм — тотемі́зм (від тотем) одна з первісних форм релігійних вірувань, для якої характерна віра в спільне походження й кровну спорідненість між даною групою людей (родом) і певним видом тварин, рослин, рідше тим чи іншим предметом або явищем природи. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тотемізм — тотемі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. тотемізм — Тотемі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тотемізм — ТОТЕМІ́ЗМ, у, ч. Одна з первісних форм релігійних вірувань, за якою нібито існує надприродний зв'язок між даною родовою групою людей і тотемом. Найдавнішими формами релігійних уявлень і вірувань були тотемізм, магія й анімізм (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. тотемізм — -у, ч. Одна з первісних форм релігійних вірувань, за якою нібито існує надприродний зв'язок між даною родовою групою людей і тотемом. || Практика символічного ототожнення людей з нелюдськими об'єктами (звичайно тваринами і рослинами). Великий тлумачний словник сучасної мови