фанат

(від лат. fanaticus — несамовитість)

1) люди, шалено віддані чому-небудь

2) людина, яка надміру прихильна до якої-небудь ідеї, якого-небудь інтересу ( хобі)

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фанат — фана́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фанат — [фанат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. фанат — ФАНА́Т, а, ч., розм. 1. Те саме, що фана́тик. Так само, до речі, як для вороже настроєних до національної ідеї сил рухівці були уособленням націоналізму та ворожості до новосоюзної ідеї, Чорновіл був одержимим національною ідеєю, але, .. Словник української мови у 20 томах
  4. фанат — -а, ч., розм. 1》 Одержима людина, фанатик. 2》 Прихильник якої-небудь спортивної команди, якого-небудь естрадного артиста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фанат — УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ФАН розм. (сучасне — фанатичний). Уболівальники великого футболу; Були в лавах демонстрантів і.. Словник синонімів української мови