фольклор

(від англ. folklore — народна мудрість)

прийнята в міжнародній науковій термінології назва народної творчості; термін увійшов у науковий обіг у 1846 році; позначає сукупність музично-хореографічних, драматичних, мовних, мовно-музичних мистецтв та образотворче мистецтво, а також сукупність народних традицій, звичаїв, обрядів, свят, вірувань та інших форм духовної (а іноді й матеріальної) культури народних мас

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фольклор — фолькло́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фольклор — фолькло́р (англ. folk-lore, букв. – народна мудрість; народне знання) народна творчість. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. фольклор — ФОЛЬКЛО́Р, у, ч. Народна творчість. Вона змалку тільки про те й мріяла, щоб побачити справжнє народне весілля — в усій його самобутності та багатстві фольклору й етнографії (Смолич, Мир.., 1958, 43); Творчість В. Словник української мови в 11 томах
  4. фольклор — ФОЛЬКЛО́Р, у, ч. Народна творчість. Вона змалку тільки про те й мріяла, щоб побачити справжнє народне весілля – в усій його самобутності та багатстві фольклору й етнографії (Ю. Смолич); Творчість В. Словник української мови у 20 томах
  5. фольклор — -у, ч. Народна творчість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фольклор — Народна творчість у широкому розумінні; література (байки, перекази, легенди, прислів'я), музика, танці, мистецтво, ремесла, традиції, звичаї; термін запровадив 1846 В.Дж. Томс. Універсальний словник-енциклопедія