фрустрація

(від лат. frustratio — розлад, руйнування планів)

психічний стан людини, який викликаний об'єктивно не перебореними (або суб'єктивно сприйнятими) труднощами, що виникають на шляху до досягнення мети або вирішення завдань; переживання невдачі

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фрустрація — фрустра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фрустрація — (англ. frustration) стійкий стан пригніченості та розладу людської психіки, розчарування, втрати віри і життєвих орієнтирів. Виникає при незадоволенні роботою, своїм соціальним становищем... Економічний словник
  3. фрустрація — ФРУСТРА́ЦІЯ, ї, ж. Психічний стан, що виникає в ситуації розчарування, нездійснення якої-небудь важливої для індивіда мети і т. ін. Виявляється в постійному гнітючому напруженні, тривожності, відчутті безвихідності, супроводжуваними нервозними зривами. Перебувати в стані фрустрації. Словник української мови у 20 томах
  4. фрустрація — Блокування прагнень особи; стан неприємного емоційного напруження, викликаний зовнішніми чи внутрішніми перешкодами, які роблять неможливою тимчасово або назавжди реалізацію намірів особи. Універсальний словник-енциклопедія
  5. фрустрація — -ї, ж. 1》 Психологічний стан напруження, тривоги і т. ін., що виникає через неможливість досягти бажаного. 2》 Ерекція, яка супроводжується еротичним збудженням, але не завершується еякуляцією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фрустрація — Конфліктний емоційний стан, що викликаний невизначеними для даного індивіда труднощами, перешкодами для досягнення мети, переживання через невдачі. Стійкість до фрустраторів, перенесення труднощів називається толерантністю. англ. frustration; нім. Frustration f=; угор. frusztráció; рос. фрустрация. Словник із соціальної роботи