будинки сирітські

В ХІХ ст. державні заклади приказів суспільної опіки, призначені для виховання і опіки сиріт віком до 12 р. У сирітські будинки віддавались діти із купецьких, міщанських верств, різночинців, цехових робітників. Хлопчики після досягнення 12 років влаштовувались у місцеві гімназії, фельдшерські школи, школи садівництва, виноробства і землеробства, до благодійників, купців, фабрикантів, художників, ремісників, приватні і державні типографії. Дівчатка – у дівочі виховні заклади, приватні пансіонати, до благодійників, майстрів.

англ. homes for orphans; нім. Waisenhäuser pl; угор. árvaház; рос. дома для сирот.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me